Співробітництво, передбачене статтею 2, здійснюватиметься міністерствами, відомствами, академіями наук, науково-дослідними установами, вищими учбовими закладами, фірмами, науковими організаціями, товариствами, окремими вченими і фахівцями обох держав, в межах їх компетенції, на підставі прямих угод у відповідності з національними законодавствами.
Загальне керівництво і координація співробітництва буде здійснюватись Державним комітетом України з питань науки та технологій (Українська Сторона) і Державним комітетом Республіки Узбекистан з науки і техніки (узбецька Сторона).
Прямі угоди повинні визначати питання реалізації співробітництва, його економічні і організаційні умови, а саме:
- мету і зміст співробітництва, завдання і очікувані результати, строки і умови їх реалізації;
- джерела фінансування робіт, які виконуються в кожній із держав в рамках співробітництва, взаємні фінансові обов'язки;
- порядок спільного використання науково-технічних об'єктів, а також використання результатів спільних досліджень і регулювання питань розподілу прав на інтелектуальну власність, яка створюється в результаті співробітництва;
- порядок вирішення спірних питань і порядок відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні партнерам особами, що беруть участь в реалізації співробітництва, під час безпосереднього виконання ними обов'язків в рамках співробітництва;
- порядок участі у співробітництві осіб третіх держав або міжнародних організацій, фінансового забезпечення такої участі і використання результатів співробітництва цими особами або організаціями;
- відповідальність за вірогідність інформації, та якість матеріалів і обладнання, які передаються одне одному у процесі співробітництва.