1. Для отримання роботи працівникам, зазначеним у пункті 1 статті 1, необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці країни працевлаштування, виданий в порядку та на умовах, визначених законодавством країни працевлаштування.
2. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у певного роботодавця.
3. Дозвіл, про який йдеться у пункті 1, видаватиметься за умов, якщо працівник не буде займатися ніякою іншою оплачуваною діяльністю, крім тієї, на яку йому виданий дозвіл.
Якщо буде встановлено, що працівник займався іншою оплачуваною діяльністю, або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано.
4. У разі підписання трудового договору працівник бере на себе письмове зобов'язання, що він не буде перебувати в країні працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл, та не буде шукати іншої роботи, крім тієї, яка була передбачена цим дозволом.