Національний режим та режим найбільшого сприяння
1. Кожна Договірна Сторона на своїй території надаватиме інвестиціям інвесторів іншої Договірної Сторони режим, який є справедливим та рівним, та не менш сприятливим, ніж той, який вона надає інвестиціям своїх власних інвесторів або інвестиціям будь-якої третьої Держави, якщо це буде більш вигідним у відповідності із законодавством Договірної Сторони, на території якої здійснюються інвестиції.
2. Кожна Договірна Сторона на своїй території надасть інвесторам іншої Договірної Сторони по відношенню до управління, підтримання, використання, отримання прибутків та розпорядження своїми інвестиціями, режим, що є справедливим і рівним та не менш сприятливим, ніж той, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої іншої Держави, що з цього є більш сприятливим.
3. Положення пунктів 1 і 2 цієї Статті не тлумачитимуться з тим, щоб зобов'язати одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони вигоду від будь-якого режиму, преференції або привілеї, які можуть бути поширені останньою Договірною Стороною, які випливають з:
а) будь-якого митного союзу або зони вільної торгівлі, або монетарного союзу, або подібних міжнародних угод, які впливають на інвестиційний режим співробітництва, або інших форм регіонального співробітництва, учасником яких будь-яка Договірна Сторона є або може стати;
б) будь-якої міжнародної угоди або домовленості, які стосуються повністю або в основному оподаткування.