1. Авіаційна влада кожної Договірної Сторони буде мати право призначати авіапідприємства з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, повідомивши про це письмово авіаційну владу іншої Договірної Сторони.
2. Після отримання такого повідомлення інша Договірна Сторона у відповідності з положенням пунктів 3 та 4 цієї Статті негайно надасть кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційна влада однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти може вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, приписані законами та правилами, які здебільшого застосовуються цією владою при здійсненні міжнародного повітряного сполучення.
4. Кожна Договірна Сторона буде мати право відмовити в наданні дозволу на польоти, вказані в пункті 2 цієї статті або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними при використанні призначеним авіапідприємствам прав, вказаних в Статті 3, в будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння та дійсний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, що призначила це авіапідприємство, чи її громадянам.
5. Авіапідприємство, яке призначене та отримало таким чином дозвіл, може почати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені у відповідності з положеннями Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.