Врегулювання інвестиційних спорів між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони
1. Будь-який спір між Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони, включаючи експропріацію або націоналізацію інвестиції, вирішуватиметься сторонами спору, наскільки це можливо, другим шляхом.
2. Місцеві засоби судового захисту згідно законів та правил однієї Договірної Сторони, на території якої здійснено інвестицію, є доступними для інвесторів іншої Договірної Сторони на засадах режиму найбільш сприятливого з тим, що надається інвестиціям її власних інвесторів або інвесторам будь-якої третьої держави.
3. Якщо спір таким чином не може бути врегульований протягом шести (6) місяців, починаючи з дати його виникнення між сторонами спору, він передаватиметься за запитом інвестора або Договірної Сторони до:
а) Міжнародного Центру Врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) запровадженого Вашингтонською Конвенцією від 18 березня 1965 року про Врегулювання інвестиційних спорів між державами та громадянами інших держав, якщо обидві Договірні Сторони є учасниками цієї Конвенції; або
б) міжнародного арбітражу "ad hoc", який створюватиметься відповідно до Арбітражних правил Комісії Організації Об'єднаних Націй з правил міжнародної торгівлі (UNCITRAL), чинним на той час.
4. Рішення, прийняте ICSID чи міжнародним арбітражем "ad hoc" буде остаточним та обов'язковим для сторін спору. Кожна Договірна Сторона забезпечуватиме визнання та приведення рішення у виконання згідно і відповідного законодавства та правил.