Співробітництво, передбачене у Статті 2, здійснюватиметься міністерствами, відомствами, національними академіями, науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами, фірмами, науковими організаціями, товариствами, окремими вченими та фахівцями обох держав в межах їх компетенції на основі прямих угод у відповідності до національних законодавств. Загальне керівництво та координація здійснюватиметься Державним комітетом України з питань науки і технологій (українська сторона) та Комітетом з науки і техніки (грузинська сторона). Питання реалізації співробітництва, його економічні та організаційні умови, включаючи:
- фінансування співробітництва;
- відповідальність за вірогідність інформації та якість матеріалів і обладнання, які передаються один одному під час співробітництва;
- умови підготовки фахівців з вищою освітою та проходження стажировок вченими, викладачами, аспірантами й студентами;
- порядок атестації наукових і науково-педагогічних кадрів найвищої кваліфікації, нострифікація відповідних документів;
- порядок експлуатації науково-технічних об'єктів спільного використання визначатимуться організаціями, що співпрацюють, на основі окремих угод.