У межах цієї Угоди працівники однієї держави можуть здійснювати трудову діяльність на території іншої держави на підставі:
1) трудового договору (контракту), укладеного між роботодавцем та працівником на визначений термін;
2) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території Держави працевлаштування.
Трудовий договір (контракт) укладається роботодавцем з працівником державною мовою Держави працевлаштування та російською мовою згідно з трудовим законодавством цієї держави та вручається працівникові до його виїзду на роботу.
В трудовому договорі (контракті) повинні міститися основні реквізити роботодавця і працівника, професійні вимоги до працівника, відомості про характер роботи, умови праці та її оплати, відрахування з неї, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови проживання та плати за нього, а також термін дії трудового договору (контракту), умови його розірвання, порядок покриття дорожніх витрат.
Працівники користуються правами та виконують обов'язки, установлені трудовим законодавством Держави працевлаштування.
Якщо трудовий договір (контракт) розірваний у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією підприємства (установи, організації), скороченням чисельності або штату працівників, на працівника поширюються пільги та компенсації відповідно до законодавства Держави працевлаштування для вивільнюваних з указаних підстав працівників. У цьому разі працівник підлягає поверненню на територію Держави виїзду за рахунок коштів роботодавця.
За місцем постійного проживання працівнику надається право на працевлаштування на загальних підставах. Допомога по безробіттю призначається та виплачується згідно із законодавством і за рахунок Держави виїзду.
При закінченні трудового договору (контракту) роботодавець у трудовій книжці працівника робить відповідний запис і видає довідку про заробітну плату за період роботи помісячно.