1. Для одержання роботи працівникам необхідний дозвіл на працевлаштування відповідного органу по праці Держави працевлаштування, виданий у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави.
2. Дозвіл на працевлаштування видається на термін виконання роботи у визначеного роботодавця, але не більше, ніж на 1 рік.
3. Дозвіл, про який йдеться в пункті 1 цієї статті, буде видаватися за умови, що працівник не буде виконувати ніяку іншу оплачувану роботу, крім тієї, на яку йому було видано дозвіл.
Якщо буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив роботодавця, то дозвіл буде анульовано.
4. При підписанні трудового договору (контракту) працівник бере на себе зобов'язання, що він не буде перебувати на території Держави працевлаштування довше терміну, на який він одержав дозвіл, та не буде шукати іншої роботи, крім тієї, яка була передбачена цим дозволом.
5. Для продовження трудових відносин з працівником роботодавцю необхідно вирішити в установленому порядку питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше одного місяця до закінчення терміну його дії.