Ст. 12

Чинна редакція від 17.07.1995

Сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування працівникові, про якого йдеться в пункті 1 статті 7, шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків:

а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється державою, законодавство якої поширюється на працівника на момент одержання каліцтва;

б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється державою, законодавство якої поширювалося на працівника під час його трудової діяльності, яка спричинила професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої держави.

У тих випадках, коли працівник, який одержав професійне захворювання, працював в обох державах в умовах і галузях діяльності, які могли спричинити професійне захворювання, відшкодування шкоди здійснюється тією державою, на території якої востаннє виконувалася зазначена робота;

в) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання, призначене однією із держав, при загостренні захворювання переглядається згідно із законодавством цієї ж держави. Проте, це положення не застосовується, якщо загострення захворювання пов'язане з трудовою діяльністю на підприємствах (в установах, організаціях) іншої держави, яка могла спричинити професійне захворювання та під час якої до працівника застосовувалося законодавство іншої держави.

У разі втрати працездатності або смерті працівника внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я з вини роботодавця останній оплачує дорожні витрати та в належних випадках - проїзд в обидва кінці для супроводжуючого.

У разі переселення працівника з території Держави працевлаштування на територію іншої держави роботодавець зобов'язаний перерахувати потерпілому кошти, які відшкодовують заподіяну здоров'ю шкоду, в розмірах, передбачених законодавством Держави працевлаштування.

Роботодавець відшкодовує фактичні витрати на лікування і реабілітацію потерпілого згідно з актами (рахунками), поданими державними організаціями та установами охорони здоров'я, соціального забезпечення держави, яка здійснює лікування і реабілітацію. Якщо права і обов'язки ліквідованого підприємства не переходять до правонаступника, воно зобов'язане капіталізувати і внести в органи іншої держави, що здійснюють фінансування цих виплат, суми, які підлягають виплаті у відшкодування шкоди.

Дія цієї статті поширюється і на випадки, які виникли до набрання чинності цією Угодою.