Вирішення спорів між Договірними Державами
(1) Будь-який спір, який виникає відносно тлумачення або застосування цієї Угоди, Уряди Договірних Держав намагатимуться вирішувати мирним шляхом.
(2) Якщо такий спір не може бути вирішений таким чином, він, на вимогу будь-якої з Договірних Держав, може бути переданий до арбітражного суду ad hoc, відповідно до положень цієї Статті.
(3) Арбітражний суд створюватиметься таким чином: протягом двох місяців після отримання звернення про арбітражний розгляд кожна Договірна Держава призначить по одному арбітру. Ці два арбітри потім оберуть громадянина третьої держави, якого, після схвалення Сторонами, буде призначено головою суду (далі "Голова"). Голову буде призначено протягом двох місяців з дати призначення інших двох арбітрів.
(4) Якщо протягом будь-якого з періодів, зазначених в п. 3 цієї Статті, будь-яка з Договірних Держав не призначить свого арбітра або два арбітри не погодяться стосовно кандидатури Голови, буде запрошено Президента Міжнародного суду ООН зробити необхідні призначення. Якщо з'ясується, що він є громадянином будь-якої з Договірних Держав або якщо інші причини перешкоджають йому виконувати вказану функцію, буде запрошено Віце-президента зробити призначення. Якщо з'ясується, що Віце-президент також є громадянином будь-якої Договірної Держави або не може виконувати зазначену функцію, член Міжнародного Суду ООН, наступний за старшинством, який не є громадянином будь-якої Договірної Держави, буде запрошений зробити призначення.
(5) Арбітражний суд ухвалює свої рішення більшістю голосів. Такі рішення будуть обов'язковими. Кожна Договірна Держава покриватиме витрати відносно свого арбітра та своїх представників в арбітражному судочинстві; витрати відносно Голови та інші витрати, покриватимуться в рівних частинах обома Сторонами. Трибунал може, однак, своїм рішенням встановити, що одна з двох Договірних Держав покриватиме більшу частину витрат. Арбітражний суд визначає свою власну процедуру.