1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній. Таке призначення здійснюється шляхом обміну письмовими повідомленнями між авіаційними властями Договірних Сторін.
2. Авіаційні власті, які отримали повідомлення про призначення з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї статті без затримки надають призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони необхідний дозвіл на виконання польотів.
3. Авіаційні власті однієї Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами і правилами, які звичайно застосовуються цими властями при здійсненні міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції ( 995_038 ).
4. Кожна Договірна Сторона має право не прийняти призначення авіапідприємства та відмовити в наданні дозволу на виконання польотів, зазначеного у пунктах 1 і 2 цієї статті, або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним належать Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або громадянам її держави.
5. Після отримання дозволу на виконання польотів, передбаченого пунктом 2 цієї статті, призначене авіапідприємство може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що встановлені відповідно до положень статті 14 цієї Угоди тарифи введені в дію.