1. Спори стосовно інвестицій між однією Договірною Стороною та інвестором іншої Договірної Сторони у зв'язку з інвестицією на території останньої Договірної Сторони, буде по можливості вирішуватись дружньо.
2. Якщо спір не може бути вирішений таким чином, як передбачено у пунктом 1 цієї Статті протягом шести місяців з дати подання запиту про вирішення, він буде переданий за запитом інвестора на розгляд компетентного суду Договірної Сторони на території якої інвестиції були здійснені а, також інвестор отримує право передати цю справу до або:
a) Міжнародного Центру для Вирішення Інвестиційних Спорів (ICSID), маючи на увазі відповідні умови Конвенції про Вирішення Інвестиційних Спорів між Державами та іноземними особами ( 995_060 ), що відкрита для підписання в Вашингтоні, Округ Колумбія 18 березня 1965 року, у випадку, коли обидві Договірні Сторони стали стороною цієї Конвенції, або
b) арбітра або міжнародного ad hoc арбітражного суду, заснованого згідно з Арбітражними Правилами Комісії Організації Об'єднаних Націй з Права Міжнародної Торгівлі (UNCITRAL). Сторони в спорі можуть погодитись письмово змінити ці Правила.
3. Якщо спір переданий у відповідності із пунктом 2 до компетентного суду Договірної Сторони, інвестор не може у той же час звертатись до міжнародного суду. Якщо спір було передано до суду, його рішення буде остаточним для обох сторін та не підлягатиме жодним оскарженням або переглядам, які не передбачені вказаними конвенціями. Рішення буде виконуватись відповідно до національного законодавства.