1. Спори між Договірними Сторонами відносно тлумачення або застосування цієї Угоди повинні, наскільки це можливо, вирішуватись дружньо по дипломатичних каналах двох Договірних Сторін.
2. Якщо такий спір не може бути таким чином вирішений протягом шести місяців, його на запит будь-якої Договірної Сторони буде передано до арбітражного трибуналу.
3. Арбітражний трибунал створюється для кожного індивідуального випадку наступним чином:
Кожна Договірна Сторона призначить одного арбітра, і ці два арбітри погодять громадянина третьої держави як Головуючого, що буде призначений двома Договірними Сторонами. Ці арбітри будуть призначені протягом двох місяців, Голова протягом трьох місяців з дати на яку будь-яка Договірна Сторона поінформувала іншу Договірну Сторону про свій намір передати спір до арбітражного суду.
4. Якщо протягом будь-якого з періодів, зазначених в пункті 3 цієї Статті, необхідні призначення не були зроблені, будь-яка Договірна Сторона, якщо не буде домовлено про інше може запросити Президента Міжнародного Суду ООН зробити необхідні призначення. Якщо він є громадянином держави будь-якої Договірної Сторони або якщо інші причини перешкоджають йому виконувати вказану функцію, буде запрошено Віце-Президента, щоб зробити необхідні призначення. Якщо Віце-Президент також є громадянином держави будь-якої Договірної Сторони або не може виконувати зазначену функцію, член Міжнародного Суду ООН, наступний за старшинством, який не є громадянином держави будь-якої Сторони, має зробити необхідні призначення.
5. Арбітражний Суд прийматиме свої рішення більшістю голосів. Такі рішення будуть остаточними та обов'язковими. Кожна Договірна Сторона нестиме витрати відносно свого арбітра суду та свого представництва в арбітражному судочинстві. Витрати відносно Голови та витрати, що залишаються, нестимуться в рівних частинах обома Договірними Сторонами. Арбітражний суд може змінити правила стосовно витрат. В інших питаннях, арбітражний суд визначатиме свою власну процедуру.