Ст. 9

Чинна редакція від 28.07.1997

Регулярне сполучення

1. Перевізник кожної Договірної Сторони може здійснювати регулярні перевезення до або регулярні транзитні перевезення через територію іншої Договірної Сторони після попереднього одержання дозволу компетентного органу іншої Договірної Сторони.

2. Заявки на одержання дозволів на регулярні перевезення повинні подаватися компетентним органам країни, на території якої перевізник зареєстрований.

Ці заявки подаються іншій Договірній Стороні і включають принаймні:

- найменування перевізника (фірми);

- маршрут слідування;

- розклад руху;

- тариф;

- пункти зупинок, в яких перевізник здійснює посадку та висадку пасажирів, а також

- початок та приблизний час регулярних перевезень.

3. Рішення про видачу дозволів повинні прийматися спільно органами Договірних Сторін. Вони видаються компетентними органами обох Договірних Сторін кожне для своєї території.

4. Заявка на одержання дозволу може бути відхилена у випадку, коли:

- заявник неспроможний надати послуги, зазначені у заявці, за допомогою обладнання, що є у нього в наявності;

- якщо раніш заявник порушував національне або міжнародне законодавство стосовно автомобільних перевезень, зокрема умови і вимоги відносно дозволів на міжнародні перевезення пасажирів, або скоїв серйозні порушення законодавства з дорожнього руху, зокрема правил, що відносяться до транспортних засобів, керування транспортними засобами та часу відпочинку водіїв;

- якщо у випадку заявки на оновлення дозволу умови дозволу були не виконані.

5. Рішення про видачу дозволу повинно прийматися компетентними органами протягом 3-х місяців з дати подання повної заявки.

6. Дозвіл дійсний максимум протягом трьох років і може бути продовженим на вимогу.

7. Дозвіл або його засвідчена копія повинні знаходитися у транспортному засобі.