1. Нерегулярним вважається сполучення, яке не є регулярним, згідно статті 3 пп. 1 і 2, і не є маятниковим, згідно статті 4 п. 1.
2. На нерегулярні перевезення в двосторонньому або транзитному сполученні не потрібно дозволів, якщо мова йде:
а) про рейси, що виконуються автотранспортним засобом, який перевозить одну й ту ж групу пасажирів на протязі всього маршруту слідування з її доставкою в початковий пункт відправлення (рейси з закритими дверима);
б) про сполучення, при якому перевезення туди виконуються з пасажирами, а звідти - порожнім автобусом;
в) про прибуття порожнього транспортного засобу з метою посадки та зворотного перевезення до початкового пункту відправлення групи пасажирів, яка раніше була доставлена тим же перевізником у сполученні, передбаченому п. "б" цієї статті.
3. При нерегулярних перевезеннях забороняється виконувати посадку та висадку пасажирів, за виключенням випадків, коли компетентний орган відповідної Договірної Сторони дає на це дозвіл.
4. На нерегулярні перевезення, не передбачені п. 2 цієї статті, в кожному випадку потрібно одержати дозвіл компетентного органу другої Договірної Сторони. Заявку на видачу дозволу потрібно направляти безпосередньо компетентному органу другої Договірної Сторони, не менше, ніж за чотири тижні до виконання перевезень.
5. Заявки, передбачені п. 4 цієї статті, повинні містити такі дані:
1) прізвище та ім'я (найменування фірми) перевізника та його повну адресу, а також, в разі необхідності, найменування турорганізатора, який подав заявку на перевезення;
2) країна, в якій формується група пасажирів;
3) пункти відправлення та призначення;
4) маршрут слідування із зазначенням пункту перетину кордону;
5) дати перевезень туди і звідти;
6) тривалість перебування за кермом та відпочинку водія;
7) номерні знаки та кількість місць для сидіння в автобусі.
6. Контрольні документи для нерегулярних перевезень, на які не потрібні дозволи згідно п. 2 цієї статті, погоджуються в Змішаній Комісії, створеній згідно статті 13.