1. Ця Угода набуває чинності через місяць після того, як Договірні Сторони обміняються нотами про виконання внутрішньодержавних умов, необхідних для набуття Угодою чинності. Датою набуття чинності Угоди вважається дата надходження останньої ноти.
2. Ця Угода дійсна до тих пір, поки одна із Договірних Сторін не повідомить письмово про своє бажання припинити її дію. В цьому випадку Угода припиняє свою дію через шість місяців після одержання Другою Договірною Стороною повідомлення про її скасування.
Вчинено в м. Київ 10 червня 1993 року в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовою, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
За Уряд України За Уряд Федеративної Республіки Німеччина
(підпис) (підпис)
Додаток до статті 16 Угоди
В тих випадках, коли згідно з Угодою передаються дані щодо окремих осіб, при подальшому використанні потрібно брати до уваги наступні обмеження:
1. Використання даних одержувачем допускається тільки з вказаною метою і на умовах, які передбачені Стороною, що їх передає.
2. Одержувач інформує відомство-передавача за його проханням про застосування даних, що передані, та про результати, які досягнуті за рахунок цього.
3. Дані, що торкаються окремих осіб, можуть бути передані виключно компетентним відомствам, а також органам прокуратури та судів, якщо це потрібно для судового розгляду. Наступна передача третім відомствам може здійснюватись тільки при наявності попередньої домовленості з відомством-передавачем.
4. Відомство-передавач зобов'язане слідкувати за достовірністю даних, що передаються, за їх необхідністю, а також за їх відповідністю меті, яка малась на увазі при передачі. При цьому повинні бути ураховані заборони на передачу даних, які передбачені відповідним національним законодавством. У випадку виявлення недостовірності даних, а також даних, які не підлягають передачі, слід негайно оповістити одержувача, який зобов'язаний внести необхідні поправки або знищити дані.
5. На запит особи, якої торкається інформація, повинна бути видана довідка про існуючу інформацію відносно її особи та про передбачену мету її застосування. У випадках, коли виявлено, що суспільна зацікавленість про невидачу даних більш вагома в порівнянні з зацікавленістю особи, якої торкається інформація, зобов'язання в наданні довідки не діють. Право на надання довідки загалом визначається національним законодавством Договірної Сторони.
6. Відомство-передавач даних вказує при їх передачі на необхідність слідкування за строками погашення даних, які установлені на основі діючого законодавства. Незалежно від цих строків дані, що передані про окрему особу, погашаються після відміни потреби в них.
7. Відомства, яким Договірні Сторони доручили виконувати цю Угоду, зобов'язані складати акт про передачу та отримання даних, що торкаються окремих осіб та ефективно захищати дані, що передаються, від недозволеного доступу, недозволених змін та недозволеного розголошення.
Міжнародне приватне право, том 2, Двосторонні міжнародні економічні договори України Port-Royal, Київ, 2000