Відношення до Міжнародного Центру по врегулюванню інвестиційних спорів
1. Правові спори між інвесторами однієї Договірної Сторони та іншою Договірною Стороною стосовно інвестицій першого на території останньої про врегулювання яких Сторонами не досягнута домовленість, можуть бути передані на розгляд Міжнародного Центру по врегулюванню інвестиційних спорів (надалі "Центру") згідно з Угодою про порядок розгляду спорів між державами та громадянами інших держав, укладеної 18 березня 1965 року у Вашінгтоні.
2. Компанія, яка була створена згідно з діючим на території однієї з Договірних Сторін законом чи законодавством і в якій до виникнення спору більшість паїв стали власністю фізичних та юридичних осіб іншої Договірної Сторони, згідно зі статтею 25 (2)б Угоди буде віднесена на користь угоди, як компанія іншої Договірної Сторони.
3. У разі неможливості вирішення спору між Договірними Сторонами мирним шляхом або іншим чином, на протязі трьох місяців з дня пред'явлення письмового свідоцтва про виникнення спору, інвестор, якого це стосується, може звернутись до Генерального Секретаря Центру з відповідним проханням, як це передбачено в статті 28 або 36 вищезгаданої угоди. Договірна Сторона, що приймає участь в арбітражному процесі, не може ніяким чином опротестувати або впливати на умови інвестора іншої Договірної Сторони стосовно виконання страхового контракту, відповідної компенсації деяких (або всіх) його (або компаній) втрат.
4. Жодна з Договірних Сторін не може вирішувати через дипломатичні канали ніяких спорів, що належать до компетенції Центру, незважаючи на те, що:
а) Генеральний Секретар Центру або узгоджувальна комісія, або створений нею арбітражний трибунал виносять рішення щодо підлеглості спору юрисдикції Центру;
б) інша Договірна Сторона повинна дотримуватися і виконати рішення, яке прийняте арбітражним трибуналом.