1. Нерегулярні пасажирські перевезення - всі перевезення, що відрізняються від описаних в статтях 3 і 4 цієї Угоди.
2. Для нерегулярних пасажирських перевезень між країнами Договірних Сторін або транзитом через їхні території, не потрібно дозволу у випадках, коли:
а) той самий автобус перевозить групу пасажирів і доставляє її звідти до пункту відправлення ("тури за зачиненими дверима");
б) групи пасажирів перевозяться на територію іншої Договірної Сторони, при цьому автобус повертається до країни реєстрації порожнім.
3. Для нерегулярного пасажирського перевезення, яке не відповідає умовам пункту 2, необхідно отримати дозвіл компетентного органу іншої Договірної Сторони згідно з національними законами та правилами, які діють на її території.
4. Компетентні органи Договірних Сторін повинні інформувати один одного про узгоджені дозволи для нерегулярних перевезень, згаданих в пункті 3.
5. Форма і перелік документів, потрібних для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, узгоджуються Об'єднаним Комітетом, створеним відповідно до статті 12 цієї Угоди.
II. Вантажні перевезення