1. Представники членів та учасників, що не є членами, які акредитовані при Організації або беруть участь у заході, що організовується Організацією, користуються, при виконанні своїх функцій на території України і під час проїзду до місця проведення заходу і назад, такими ж привілеями, імунітетами та пільгами, які визначені в розділах 11 та 12 статті IV Конвенції про привілеї та імунітети Організації Об’єднаних Націй від 13 лютого 1946 року.
2. З метою забезпечення представникам членів і учасників, які не є членами повної свободи слова та незалежності у виконанні їхніх обов’язків, судовий імунітет щодо сказаного ними чи написаного, а також всіх дій, вчинених ними під час виконання своїх обов’язків, продовжуватиме їм надаватись також й тоді, коли відповідні особи вже не є представниками членів або учасників, які не є членами.
3. Привілеї, імунітети та пільги надаються представникам членів або учасників, що не є членами, не для особистої вигоди, а для забезпечення належного виконання ними своїх функцій, пов’язаних з Організацією. Відповідно, член або учасник, що не є членом, має не лише право, але й обов’язок позбавити свого представника імунітету у випадку, коли, на думку члена або учасника, що не є членом, імунітет становитиме перешкоду для здійснення правосуддя, при цьому така відмова від імунітету може бути зроблена без шкоди для мети з якою імунітет було надано.