Спори між Договірними Сторонами з питань тлумачення чи застосування цієї Угоди
1. Будь-який спір, щодо тлумачення чи застосування цієї Угоди має бути врегульований, по можливості, по дипломатичних каналах.
2. У разі неможливості врегулювання спору дипломатичним шляхом він передаватиметься на розгляд Спільної Комісії, до складу якої входять представники обох Сторін; ця Комісія скликається на запит Сторони, яка прагне розпочати спір, і без необгрунтованої затримки.
3. Якщо Спільна Комісія не може розв'язати спір, останній має бути переданий, на прохання будь-якої Договірної Сторони, до арбітражного суду, який створюється для кожного окремого випадку наступним чином:
Кожна Договірна Сторона призначає по одному арбітру в двомісячний строк після повідомлення однією з Договірних Сторін іншої про свій намір звернутися до арбітражу. Ці два арбітри в двомісячний строк після їх призначення обирають за взаємною згодою Голову арбітражного суду з числа громадян третьої країни.
У разі недотримання строків та чи інша Договірна Сторона може запросити Президента Міжнародного Суду Справедливості зробити необхідні призначення.
Якщо Президент Міжнародного Суду Справедливості є громадянином будь-якої з Договірних Сторін або Держави, з якою хоч одна з Договірних Сторін не має дипломатичних стосунків, або з будь-яких інших причин він не може виконати цю функцію має бути запрошений виконати необхідні призначення Віце-Президент Міжнародного Суду Справедливості.
4. Створений у такий спосіб суд має визначити власні процесуальні норми. Рішення суду приймаються більшістю голосів, вони є остаточними і обов'язковими для Договірних Сторін.
5. Витрати, пов'язані з призначенням арбітрів, несе кожна Договірна Сторона. Витрати, пов'язані з призначенням третього арбітра та адміністративні витрати суду, несуть порівну обидві Договірні Сторони.