Процедура взаємного узгодження
1. Якщо резидент Договірної Держави вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до його оподаткування не відповідно до положень цієї Угоди, він може, незалежно від засобів захисту, передбачених податковим законодавством цих Держав, подати свій випадок для розгляду до компетентних органів Договірної Держави, резидентом якої він є, або, якщо його випадок підпадає під дію пункту 1 статті 24, тієї Договірної Держави, національною особою якої він є. Заява має бути представлена протягом періоду, встановленого національними законодавствами Договірних Держав.
2. Компетентний орган прагнутиме, якщо він буде вважати заперечення обгрунтованим і якщо він сам не в змозі дійти до задовільного рішення, вирішити випадок за взаємною згодою з компетентним органом другої Договірної Держави з метою уникнення оподаткування, не відповідного Угоді. Будь-яка досягнута домовленість повинна виконуватись протягом періоду, встановленого національними законодавствами Договірних Держав.
3. Компетентні органи Договірних Держав прагнутимуть позбавитись за взаємною згодою будь-яких ускладнень або сумнівів, що виникають при тлумаченні або застосуванні Угоди. Вони можуть також консультуватися один з одним з метою уникнення подвійного оподаткування у випадках, що не передбачені Угодою.
4. Компетентні органи Договірних Держав можуть вступати в установлені процедурою контакти один з одним з метою досягнення згоди в розумінні попередніх пунктів. Якщо для досягнення згоди доцільно буде організувати усний обмін думками, такий обмін може відбутися в рамках засідання комісії, яка складається з представників компетентних органів Договірних Держав.