Дивіденди
1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
а) 10 процентів валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є одночасно власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
b) 15 процентів валової суми дивідендів у всіх інших випадках.
3. Термін "дивіденди" при використанні в цій статті означає доход від акцій, від користування акціями або користування правами, акцій засновників чи інших прав, які не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж податковому регулюванню, як доход від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.
4. Прибуток компанії Договірної Держави, що відноситься до постійного представництва, яке знаходиться у другій Договірній Державі, через яке здійснюється діяльність цієї компанії в цій другій Договірній Державі, може після оподаткування відповідно до положень статті 7 оподатковуватися на решту суми в цій другій Договірній Державі, за умови, що такому оподаткуванню підлягає компанія, яка є резидентом цієї другої Договірної Держави. Ставка податку, що стягується таким чином, не може перевищувати ставку, що передбачена пунктом 2(а) цієї статті.
5. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо особа, яка фактично має право на дивіденди і є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14.
6. З урахуванням положень пункту 4 цієї статті, у випадку, коли компанія, яка є резидентом однієї Договірної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податків на дивіденди, що сплачуються компанією, за винятком, коли ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Держави, або якщо холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до постійного представництва або постійної бази, розташованих у цій другій Державі, і з нерозподіленого прибутку компанії не стягуються податки на нерозподілений прибуток, навіть якщо дивіденди сплачуються або нерозподілений прибуток складається повністю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цій другій Державі.