1. За винятком випадків, передбачених Статтею 6 цієї Угоди, перевізник країни кожної Договірної Сторони повинен отримати дозвіл на виконання будь-яких наступних перевезень:
a) між будь-яким пунктом на території країни однієї Договірної Сторони та будь-яким пунктом території країни іншої Договірної Сторони;
b) транзитом через територію країни іншої Договірної Сторони та
c) між будь-яким пунктом на території країни іншої Договірної Сторони компетентним органом країни цієї Договірної Сторони.
2. Дозволи видаються перевізникам країн кожної Договірної Сторони компетентним органом країни цієї Договірної Сторони.
3. Дозвіл повинен використовуватися тільки перевізником, якому він виданий, і не підлягає передачі іншому перевізнику.
4. Вид бланка або бланків дозволів та інші питання, що стосуються адміністративної процедури запровадження системи дозволів, погоджуються Змішаною Комісією, створеною відповідно до Статті 13 цієї Угоди.
5. Кожний компетентний орган висилає на прохання іншого достатню кількість бланків дозволів, додержуючись принципу паритету.