Недискримінація
1. Національні особи Договірних Держав не будуть підлягати у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, іншому або більш обтяжливому, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися національні особи цієї другої Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується незалежно від положення статті 1 до фізичних осіб, які не є резидентами однієї або обох Договірних Держав, але є носіями національності однієї з Договірних Держав.
2. Особи без громадянства, які є резидентами Договірної Держави, не можуть піддаватися в жодній з Договірних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, іншому або більш обтяжливому, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким громадяни Держави, що належать до них, піддаються або можуть піддаватися за тих же умов.
3. Оподаткування постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в цій другій Договірній Державі, не повинно бути менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств цієї другої Держави, які здійснюють подібну діяльність у цій другій Державі. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договірну Державу надавати резидентам другої Договірної Держави будь-які особисті пільги, звільнення і знижки в оподаткуванні на підставі громадянського статусу або сімейних зобов'язань, які вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадків, коли застосовуються положення пункту 1 статті 9, пункту 6 статті 11 або пункту 4 статті 12, проценти, роялті та інші виплати, що сплачуються підприємством Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, повинні з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства обчислюватись за таких же умов, за яких вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-які борги підприємства однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави повинні з метою визначення оподатковуваного майна цього підприємства підлягати вирахуванням за таких же умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.
5. Підприємства Договірної Держави, капітал яких повністю або частково належить або контролюється прямо чи посередньо одним або кількома резидентами другої Договірної Держави, не будуть піддаватися в першій згаданій Державі будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, яке є іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким піддаються або можуть піддаватися інші подібні підприємства першої згаданої Держави.
6. Положення пунктів 3 і 5 цієї статті не застосовуються до в'єтнамського ремінітованого податку на прибуток при умові, що В'єтнам також стягує податок з дивідендів, ремінітованих за кордон, і до в'єтнамського оподаткування діяльності по сільськогосподарському виробництву.
7. Ніщо у цій статті не повинно розглядатись як таке, що зобов'язує будь-яку з Договірних Держав надавати фізичним особам - нерезидентам цієї Держави - які-небудь особисті пільги, скидки і знижки для цілей оподаткування, які надаються фізичним особам-резидентам.
8. Положення цієї статті застосовуються тільки до податків, на які поширюється ця Угода.
9. Незважаючи на положення цієї статті, доти, поки В'єтнам продовжує надавати інвесторам ліцензії в межах законодавства про іноземні інвестиції у В'єтнам, які визначають оподаткування, під яке підпадає інвестор, таке оподаткування не повинно вважатися порушенням умов пунктів 3 і 5 цієї статті.