Вирішення спорів між Договірною Стороною та інвестором
1. При виникненні спорів між однією з Договірних сторін і будь-яким інвестором іншої Договірної Сторони відносно:
а) зобов'язання, яке виникло у Договірної Сторони по відношенню до інвестора іншої Договірної Сторони з питання інвестиції даного інвестора;
б) порушення будь-яких прав, визначених цією Угодою, або тих, що випливають з неї по інвестиціях даного інвестора.
Спори вирішуються по можливості шляхом взаємних консультацій і переговорів.
2. Якщо протягом шести місяців з дня пред'явлення письмової вимоги спірними сторонами не досягнуто взаємної домовленості, спір за вимогою однієї із сторін може бути переданий для вирішення:
а) в суди держав Договірних Сторін відповідно до їх компетенцій, де здійснюються інвестиції;
б) в Міжнародний центр по вирішенню інвестиційних спорів (далі "центр"), беручи до уваги положення, які відповідають укладеній в Вашингтоні 18 березня 1965 р. Конвенції про порядок вирішення спорів між державами та громадянами інших держав по інвестиціях ( 995_060 ), якщо держави обох Договірних Сторін є учасниками даної Конвенції;
в) у Міжнародний арбітражний суд "ad hoc" відповідно до діючого арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй по Міжнародному торговельному праву.
3. Незалежно від положень пункту 2 цієї статті, які стосуються передачі спору на розгляд в арбітражний суд, інвестор має право вибрати погоджувальну процедуру.