1. Нерегулярні перевезення пасажирів являють собою перевезення, які за своїм характером не відповідають положенням Статей 3 і 4 цієї Угоди.
2. Для нерегулярних перевезень пасажирів між обома державами або транзитом через їх території не потрібен дозвіл, якщо вони являють собою:
а) перевезення, що виконуються тим самим автобусом, який перевозить ту саму групу пасажирів, що повертається до початкового пункту;
б) перевезення, при яких пасажири перевозяться попутно туди, а зворотний рейс є порожнім.
3. Нерегулярні перевезення пасажирів, які не відповідають положенням пункту 2, потребують отримання дозволу компетентного органу Договірної Сторони.
4. Договірні Сторони обмінюються погодженою кількістю дозволів для перевезень, зазначених у пункті 3, і для рейсів порожніх автобусів, з метою забезпечення наступного перевезення пасажирів у випадку технічних поломок автобусів і автомобільно-дорожніх пригод з їх участю. Змішана Комісія, створена відповідно до статті 17 цієї Угоди, розробить контрольний документ по перевезеннях, зазначених в пункті 2.
Перевезення вантажів