Ця Угода набуває чинності з дати одержання останнього повідомлення про виконання кожною з Сторін необхідних для цього внутрішньодержавних процедур.
Угода втрачає чинності після закінчення шести місяців з дати письмового повідомлення однієї з Сторін про свій намір припинити її дію.
Укладено в місті Москві 26 липня 1995 року, в двох дійсних примірниках, кожен українською і російською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
За Уряд За Уряд України Російської Федерації
Є.Довжок Ю.Шафраник
Довідка про погодження проекту Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України Російської Федерації про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктів"
Проект Закону України підготовлений Міністерством закордонних справ разом з Державним комітетом нафтової, газової та нафтопереробної промисловості і погоджений з:
Тарасюком Б.І. - Міністром закордонних справ
Роговим В.В. - Міністром економіки
Мітюковим І.О. - Міністром фінансів
Осикою С.Г. - Міністром зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
Гончаруком А.І. - Першим заступником Міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
Соловковим Ю.П. - Головою Держмитслужби
Братішком В.М. - Міністром Мінекобезпеки
Тарашевським В.С. - заступником Голови Держнафтогазпрому
Крюковим В.І. - в.о. Голови Фонду Державного майна
Станік С.Р. - Міністром Юстиції
Заступник завідуючого Відділом з питань державної політики в паливно-енергетичному комплексі Кабінету Міністрів України В.Проскурін
Пояснювальна записка до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктів
Зазначену Угоду укладено 26 липня 1995 року в м. Москві.
Необхідність укладення цієї Угоди диктується фактором належності магістральних нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, а також станом об'єктів вітчизняного нафтопродуктопровідного транспорту.
До 1987 року нафтопродуктопровід Самара-Західний напрямок, побудований як стратегічний об'єкт в 1968-1957 рр., входив до системи Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами.
Згідно з Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 29.12.87 "Про скасування союзно-республіканського Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами" Рада Міністрів СРСР Постановою від 12.02.88 N 193 "Про передачу об'єднань, підприємств і організацій скасованого Державного комітету СРСР по забезпеченню нафтопродуктами в відання відповідного Державного комітету РРФСР" передала за станом на 01.01.88 на баланс останнього в тому числі і нафтопродуктопроводи, про які йде мова (лист Державного комітету РРФСР по забезпеченню нафтопродуктами від 17.02.88 р. за N 8 та лист Південно-Західного підприємства магістральних нафтопродуктопроводів від 20.05.94 за N 01-1/690).
Дорученням Кабінету Міністрів України від 02.08.95 за N 14837/96 Фонд державного майна України зобов'язувався визначити правовий статус зазначених нафтопродуктопроводів згідно з Угодою між Україною і Російської Федерацією про взаємне визнання прав і регулювання відносин власності ( 643_037 ) від 15.01.93.
Нині Україна має розгалуджену мережу нафтопродуктопроводів загальної довжиною 3 300 км, що сполучають НПЗ практично з усіма регіонами країни. Але в останні роки в зв'язку зі спадом виробництва НПЗ не використовується близько 2 400 км нафтопродуктопроводів.
Внутрішній ринок нафтопродуктів лише приблизно на 50% наповнюється власним виробництвом.
Тому Україна зацікавлена в функціонуванні зазначених нафтопродуктопроводів, особливо нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок.
Щоб засвідчити це, а також визначити основні положення, виконання яких обов'язкове під час експлуатації нафтопродуктопроводів, і була укладена зазначена Угода.
Укладення Угоди забезпечить збереження та подальший розвиток виробничо-технологічних зв'язків між нафтопродуктотранспортними підприємствами обох держав шляхом створення сприятливих умов для них у сферах виробничої, інвестиційної і комерційної діяльності.
Укладення цієї Угоди сприятиме рівноправному співробітництву та добросусідству між державами, посилить правові основи в економічних відносинах між українськими та російськими підприємствами, забезпечить формування господарського права і законодавства України на принципах гармонізації їх з правовою системою Російської Федерації.
Наявність статей 5 і 9 в зазначеній Угоді обумовлює ухвалення нових законів України.
Матеріальні, соціальні та фінансові наслідки цієї Угоди:
надходження коштів до бюджету за транзит нафтопродуктів територією України;
збереження робочих місць та висококваліфікованих спеціалістів;
залучення російських інвестицій для забезпечення безпечного функціонування нафтопродуктопроводів тощо.
Укладення Угоди не потребує виділення додаткових коштів з бюджету.
Виконання Угоди з українського боку повинні забезпечувати Держнафтогазпром, Мінекономіки, МЗЕЗторг, Держмитслужба.
Угода підлягає ратифікації на підставі Закону ВР "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ) (стаття 7, пункт 2, підпункти "ж" і "є").
Доповідачем при розгляді Верховною Радою України питання про її ратифікацію пропонуємо заступника голови Держнафтогазпрому Тарашевського Владислава Станіславовича.
Голова Комітету М.П.Ковалко