Виділення зазначеного в статтях 1 і 2 майна для цілей дипломатичних, консульських і торгових представництв повинно здійснюватись з урахуванням забезпечення належного функціонування об'єктів власності Договірних Сторін.
Закордонна власність України визначається виходячи з загального обсягу закордонної власності колишнього Союзу РСР, яка може бути предметом розподілу на підставі узгоджених критеріїв і принципів в рамках фіксованої частки (16,37%).
Надання Україні у володіння, користування і розпорядження майна у межах її частки повинно здійснюватись з урахуванням місцевого законодавства.