Допомога у справлянні податків
1. Компетентні органи Договірних Держав зобов'язуються надавати допомогу і сприяти один одному у справлянні податків, на які поширюється ця Угода, разом з процентами, штрафами і пенею, передбаченими за порушення податкового законодавства.
2. Запит про надання допомоги компетентним органом Договірної Держави у справлянні таких податків повинен включати видачу посвідчення на користування такими повноваженнями, щоб відповідно до законів цієї Держави ці податки були остаточно визначені. В цілях цієї статті податок вважається остаточно визначеним, якщо Договірна Держава має право відповідно до її національного законодавства стягувати податки, а платник податків не має жодних прав перешкоджати цьому.
3. Запит компетентного органу однієї Договірної Держави, який був прийнятий компетентним органом другої Договірної Держави, буде прийнято до виконання другою Державою, так, якби такий запит стосувався її власних податків.
4. Суми, зібрані компетентним органом однієї Договірної Держави, згідно з положеннями цієї статті, будуть передаватись компетентному органу другої Договірної Держави. При цьому, якщо компетентні органи Договірних Держав не дійдуть іншої згоди, звичайні витрати по забезпеченню допомоги у справлянні податків бере на себе перша згадана Держава.
5. За умовами цієї статті у справлянні таких податків не буде надаватись будь-яка допомога, якщо подібний збір стосується періоду, протягом якого платник податків був резидентом другої Договірної Держави.
6. Ніщо у цій статті не може тлумачитись як таке, що зобов'язує будь-яку із Договірних Держав застосовувати адміністративні заходи такого характеру, які відрізняються від заходів, що застосовуються нею при стягненні власних податків або які протирічать її громадській політиці (громадському порядку).