Ст. 4

Чинна редакція від 20.02.1993 · Угода набрав чинності 26.05.1994

Компенсація у зв'язку з примусовими заходами

1. Жодна з Договірних Сторін на своїй території не вживає відносно інвестицій, здійснених на цій території інвестором держави іншої Договірної Сторони, примусових заходів, таких як націоналізація, експропріація або аналогічних за своєю дією, за винятком випадків, коли цього вимагають суспільні інтереси. При цьому дотримується порядок, установлений діючим на цій території законодавством, і виплачується належна компенсація.

2. Такі заходи не повинні носити дискримінаційний характер.

3. Компенсація нараховується на основі реальної вартості інвестицій безпосередньо на момент ухвалення рішення або оприлюднення рішення про вжиття заходів, згаданих у пункті 1 цієї Статті, і буде визначена відповідно до принципів об'єктивної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Компенсація виплачується у вільно конвертованій валюті за курсом, визначеним як офіційний, що діяв на день визначення вартості. Сума компенсації переказується без необґрунтованої затримки в період терміну, зазвичай необхідного для виконання формальностей, пов'язаних з її переказом. Компенсація повинна включати відсоток, обчислюваний з дня визначення реальної вартості інвестицій аж до дня сплати відповідно до комерційної процентної ставки, що визначається центральним банком Договірної Сторони.

4. Якщо Договірна Сторона експропріює засоби фірми, що розглядається як фірма даної Договірної Сторони відповідно до п. 4 Статті 1 цієї Угоди і у якій інвестор іншої Договірної Сторони має акції, то мають застосовуватися умови п. 1 цієї Статті для забезпечення компенсації даному інвестору.

5. Інвестор має право перевірки законності експропріації компетентними органами Договірної Сторони, що здійснила експропріацію.

6. Інвестор має право на суму та умови для виплати компенсації, після перегляду компетентними органами Договірної Сторони, що здійснила експропріацію, або міжнародним арбітражним судом згідно зі Статтею 7 цієї Угоди.