1. Громадяни держави однієї із Сторін при в'їзді на територію держави іншої Сторони зобов'язані мати та пред'явити на вимогу відповідній посадовій особі цієї держави кошти, необхідні для забезпечення свого перебування на території цієї держави, суму яких визначає кожна Сторона.
2. Положення пункту 1 цієї Статті не стосуються громадян держав обох Сторін:
a) які користуються дипломатичними та службовими паспортами та членів їх сімей, які прямують разом з ними, незалежно від виду паспорту, який вони мають;
b) які постійно проживають на території держави іншої Сторони;
c) студентів, аспірантів і стажистів держави однієї Сторони, які виїжджають на навчання або стажування в навчальних закладах держави іншої Сторони - за наявністю документів, що підтверджують мету цієї поїздки;
d) членів команд, бригад і екіпажів міжнародних транспортних засобів.