1. Збиток, нанесений особі чи майну службового персоналу однієї держави у результаті нещасного випадку при виконанні службових обов'язків на території іншої держави, відшкодовується Залізницею, де потерпілий перебуває на роботі, за законами цієї держави.
2. Відповідальність по договорах перевезення пасажирів, багажу, товаробагажу і вантажів визначається відповідними угодами, які є обов'язковими для Залізниць.
3. Відповідальність перед третіми особами за збитки, нанесені у результаті нещасних випадків чи аварій, які сталися на прикордонних станціях чи прикордонних перегонах, несе за законами своєї держави Залізниця, на території якої стався нещасний випадок чи аварія.
4. Залізниця однієї держави несе відповідальність за матеріальні збитки, нанесені з її вини Залізниці іншої держави.
5. Взаємна матеріальна відповідальність Залізниць визначається такими принципами:
- Залізниця несе відповідальність за збитки, нанесені з вини свого персоналу;
- у тих випадках, коли збитки нанесені з вини обох Залізниць, або коли неможливо визначити винуватця, Залізниці несуть відповідальність порівно;
- відповідальність за збитки, які виникли, у результаті незадовільного стану колії, залізничних будинків, споруд і локомотивів, несе Залізниця, яка зобов'язана утримувати ці локомотиви, споруди і колію;
- відповідальність за збитки, які виникли у результаті технічної несправності вагонів, несе Залізниця, яка прийняла вагони;
- збитки, які виникли внаслідок непереборної сили, відшкодуванню не піддягають.
6. Залізниця однієї держави має право регресу до Залізниці іншої держави, якщо вона на підставі рішення суду, що набуло чинності, відшкодує збиток, відповідальність за який відповідно до даної Угоди несе повністю або частково Залізниця іншої держави, за умови, що Залізниця іншої Договірної Сторони:
- була заздалегідь повідомлена про порушення судової справи;
- або не сповістила про свою точку зору в тримісячний термін з дня отримання повідомлення про порушення судової справи;
- або погодилась з рішенням суду, незважаючи на те, що вона не була повідомлена про порушення судової справи і не брала у ній участі.
7. Право регресу, передбачене у пункті 6 даної статті, зберігається і в тому випадку, коли одна Залізниця добровільно задовольнить претензії про відшкодування збитків, відповідальність за які цілком чи частково несе інша Залізниця, за умови, що ця інша Залізниця дасть згоду на задоволення такої претензії, або у випадку, коли вона не сповістить про свою точку зору в тримісячний термін з дня отримання повідомлення про намір добровільного задоволення претензії.