1. Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону.
2. Після отримання такого повідомлення інша Договірна Сторона згідно положень пунктів 3 і 4 цієї Угоди в найкоротші строки надає кожному призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.
3. Авіаційні влади однієї Договірної Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами і правилами, які звичайно застосовуються цими владами при здійсненні міжнародного повітряного сполучення.
4. Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити в наданні дозволу на польоти, зазначеного в пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона визнає необхідними при використанні призначеним авіапідприємством прав, зазначених в Статті 3, в будь-якому випадку, коли згадана Договірна Сторона не має доказів того, що переважне володіння і дійсний контроль над цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, яка призначила це авіапідприємство, або її громадянам.
5. Призначене авіапідприємство, яке отримало таким чином дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що тарифи, встановлені відповідно до положень Статті 11 цієї Угоди, введені в дію на цих лініях.