I. Правоохоронні органи однієї Договірної Сторони не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму як члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони, без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи країни прапора судна, за винятком випадків, коли договір найму був укладений у межах території першої Договірної Сторони.
II. У разі, якщо член екіпажу судна однієї з Договірних Сторін вчинить злочин на борту судна, що перебуває в територіальних водах іншої Договірної Сторони, власті останньої Договірної Сторони не переслідуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офіційної особи країни прапора судна, якщо, на думку згаданих властей:
a) наслідки злочину не поширюються на територію іншої Договірної Сторони;
b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;
c) злочин за законами цієї Договірної Сторони не розглядається як тяжкий злочин;
d) злочин не вчинено проти будь-якої особи, крім членів екіпажу цього судна;
e) злочин не стосується незаконної торгівлі наркотичними засобами або психотропними речовинами.
III. Положення зазначеного пункту цієї Статті не обмежують права контролю і розслідування, які власті кожної Договірної Сторони мають згідно з національним законодавством.