Сторони розглядають питання про матеріальну відповідальність, пов'язану з завданням шкоди здоров'ю і майну громадян і вантажовласників внаслідок нещасного випадку з людьми, аварії або катастрофи, що трапились під час перевезень:
1. Збитки, пов'язані з нещасними випадками на виробництві з службовим персоналом, відшкодовує за законами своєї країни той залізничний орган, в штаті якого перебуває потерпілий.
2. Згідно із законами кожної із Сторін, залізничні і інші органи відшкодовують збитки, завдані здоров'ю і майну осіб свого службового персоналу в результаті нещасних випадків, що сталися з ними на території іншої Сторони не в робочий час.
3. Залізничні органи однієї Сторони несуть відповідальність перед залізничними органами іншої Сторони за збитки, завдані в результаті провини свого персоналу: несправного утримання або неправильного використання залізничних споруд, будов і інших технічних засобів, порушення встановлених регламентів і правил організації перевезень процесу.
4. Збитки, завдані з вини залізничників обох Сторін, відшкодовуються відповідно до ступеня провини кожної з Сторін, а при відсутності можливості встановити провину - рівними частками.
5. Збитки внаслідок стихійних лих не компенсуються.
6. Відповідальність за псування або крадіжку прийнятого за встановленим порядком вантажу до моменту отримання його одержувачем, за винятком випадків, обумовлених іншими умовами, несуть органи тієї Сторони, на території якої псування або крадіжка сталися.
7. Органи кожної з Сторін, залучені до прямого відшкодування збитків, мають право регресивного позову органам іншої Сторони, службовий персонал яких своїми діями або бездіяльністю причетний до того, що скоїлось, і визнаний винним.