Прибуток від комерційної діяльності
1. Прибуток підприємства однієї Договірної Держави оподатковується лише у цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не провадить комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розміщене там постійне представництво. Якщо підприємство провадить комерційну діяльність, як зазначено вище, прибуток такого підприємства може оподатковуватись у другій Договірній Державі, але тільки у тій частині, яка стосується цього постійного представництва.
2. З урахуванням положень пункту 3 цієї статті, якщо підприємство однієї Договірної Держави провадить комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розміщене там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі цьому постійному представництву зараховується прибуток, який воно могло б одержати, якби воно було окремим і самостійним підприємством, зайнятим такою або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.
3. При визначенні прибутку постійного представництва допускається вирахування витрат, пов'язаних з діяльністю постійного представництва, включаючи розподіл управлінських і загальноадміністративних витрат, здійснених для цілей підприємства в цілому як у державі, де розміщене постійне представництво, так і за його межами. У кожному разі такі витрати не повинні включати будь-які суми, що стосуються (інакше, ніж покриття витрат, що дійсно мали місце) постійним представництвом підприємству або його іншому підрозділу як роялті, гонорар або інші подібні платежі за користування патентами або іншими правами, або як комісійні за надані особливі послуги чи управління, чи, включаючи банки, як проценти за позичку, надану підприємством постійному представництву.
4. Якщо визначення в Договірній Державі прибутку, що стосується постійного представництва, на основі пропорційного розподілу загальної суми прибутку підприємства його різним підрозділам, є звичайною практикою, ніщо в пункті 2 не перешкоджає Договірній Державі визначити оподатковуваний прибуток шляхом такого розподілу, як це диктується практикою; обраний спосіб розподілу повинен давати результати, які відповідали б принципам, викладеним у цій статті.
5. Ніякий прибуток не стосується постійного представництва на підставі простої закупівлі постійним представництвом виробів або товарів для підприємства.
6. Для цілей попередніх пунктів прибуток, що стосується постійного представництва, визначатиметься щорічно одним і тим же методом, якщо тільки не буде достатньої і вагомої причини для його зміни.
7. Якщо прибуток включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Угоди, положення цих статей не порушуються положеннями цієї статті.