Уникнення податкової дискримінації
1. Громадяни однієї Договірної Держави не підлягатимуть у другій Договірній Державі іншому або більш обтяжливому оподаткуванню, чи пов’язаному з ним зобов’язанню, ніж оподаткування і пов’язані з ним зобов’язання, яким підлягають або можуть підлягатися громадяни цієї другої Договірної Держави за тих же обставин. Це положення також застосовується, незалежно від положеннь статті 1, до фізичних осіб, які не є резидентами однієї або обох Договірних Держав.
2. Особи без громадянства, які є резидентами однієї Договірної Держави, не повинні підлягати в жодній з Договірних Держав будь-якому оподаткуванню або будь-яким пов’язаним з ним зобов’язанням, іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов’язані з ним зобов’язання, яким підлягають громадяни цієї Держави за тих же обставин.
3. Оподаткування постійного представництва, що його підприємство однієї Договірної Держави має в другій Державі, не повинно бути менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств, які провадять подібну діяльність у цій другій Договірній Державі. Це положення не повинне тлумачитись як таке, що зобов’язує одну Договірну Державу надавати резидентам другої Договірної Держави будь-які особисті пільги, звільнення і знижки в оподаткуванні на підставі їхнього громадянського статусу або сімейних зобов’язань, які вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадків, де застосовуються положення пункту 1 статті 9, пункту 6 статті 11 або пункту 4 статті 12, відсотки, роялті та інші виплати, що виплачуються підприємством однієї Договірної Держави резидентові другої Договірної Держави, повинні з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства підлягати вирахуванням на таких же умовах, на яких вони б сплачувались резидентові першої згаданої Держави. Таким же чином будь-які борги підприємства однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави повинні, з метою визначення оподатковуваного капіталу цього підприємства, підлягати вирахуванням на таких же умовах, що й борги резидентові першої згаданої Держави.
5. Підприємства однієї Договірної Держави, майно яких повністю або частково належить одному чи кільком резидентам або прямо чи посередньо контролюються одним чи кількома резидентами другої Договірної Держави, не повинні підлягати в першій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов’язанням, пов’язаним з ним, іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов’язані з ним зобов’язання, яким можуть підлягати інші подібні підприємства першої Договірної Держави.