1. Перевізникам, зареєстрованим на території однієї з Договірних Сторін, дозволяється здійснювати міжнародні вантажні перевезення з використанням оренди або оплати або у власних інтересах між територіями Договірних Сторін (двосторонні перевезення), а також через їхні території в інші країни (транзитні перевезення), використовуючи дозвіл, виданий компетентними органами влади іншої Договірної Сторони.
2. Кількість дозволів, передбачених пунктом 1 статті 10, не обмежується.
3. Що стосується рейсів вантажного сполучення, здійснюваних перевізниками однієї з Договірних Сторін, які від'їжджають з території іншої Договірної Сторони та направляються у третю країну та назад (тристоронні перевезення), то для їх здійснення має бути одержаний спеціальний дозвіл у тієї Договірної Сторони, в яку або з якої здійснюється рейс.
Ці спеціальні дозволи можуть бути використані лише тими перевізниками, на ім'я яких вони видані, і не підлягають передачі третім особам. Потенційна можливість видачі таких дозволів, а також їх кількість визначаються Змішаною Комісією, згаданою у статті 14 цієї Угоди.