1. Якщо судно однієї Договірної Сторони зазнає в територіальних водах іншої Договірної Сторони корабельної аварії або пошкодження, сяде на мілину або потрапить якимсь чином у біду на морі, то установи цієї іншої Договірної Сторони забезпечать капітанові, членам екіпажу, пасажирам, а також самому судну і вантажу такий же захист і допомогу, як і суднам під власним прапором. Вказані в 1-му реченні пригоди розслідуватимуться установами Договірної Сторони, названими одна одній, якщо існує громадська зацікавленість, але в усякому разі у тому випадку, якщо під час такої пригоди транспортний засіб затонув або був покинутий напризволяще чи хтось загинув. Наслідки розслідування за змогою будуть повідомлені названими установами іншої Договірної Сторони якнайшвидше.
2. Договірні Сторони не вимагатимуть у разі пригоди на морі або аварії судна оплати ввізного мита, податків або будь-яких інших відрахувань, яким підлягають вантаж, оснащення, матеріали, запаси та інші суднові приладдя, якщо ці предмети не використовуватимуться і не витрачатимуться на території іншої Договірної Сторони.
3. Розділ 2 не виключає застосування законів та інших правових норм Договірних Сторін стосовно тимчасового складування товарів.