1. Правоохоронні органи Договірних Сторін не прийматимуть до розгляду позови, що виникають з угоди найму в ролі члена екіпажу судна іншої Договірної Сторони без згоди компетентної дипломатичної або консульської посадової особи цієї іншої Договірної Сторони.
2. У випадку, якщо член екіпажу судна однієї Договірної Сторони здійснить злочин на борту судна, що перебуває в межах порту іншої Договірної Сторони, власті цієї іншої Договірної Сторони не переслідуватимуть його без згоди компетентної дипломатичної чи консульської офіційної особи країни прапора судна, якщо на думку згаданих властей:
a) наслідки злочину не розповсюджуються на територію держави, в якій перебуває судно;
b) злочин не порушує громадський порядок держави та її безпеку;
c) злочин за законами цієї держави не розглядається як тяжкий злочин;
d) злочин не здійснено проти будь-якої особи, крім членів екіпажу цього судна.
3. Положення пункту 2 цієї Статті не обмежують права контролю і розслідування, які власті кожної Договірної Сторони мають згідно із своїм законодавством.