Ст. 4

Чинна редакція від 20.01.2003 · Угода набрав чинності 22.02.2004

Резидент

1. Для цілей цієї Угоди термін "резидент Договірної Держави" означає:

a) у Кувейті: будь-яку особу, яка має постійне місце проживання в Кувейті і є кувейтським громадянином, та компанію, що зареєстрована у Кувейті;

b) в Україні: будь-яку особу, яка має постійне місце проживання в Україні та компанію, що зареєстрована в Україні;

2. Для цілей пункту 1, термін "резидент Договірної Держави" буде включати:

a) уряд цієї Договірної Держави та будь-який політико-адміністративний підрозділ або місцевий орган влади;

b) будь-який урядовий заклад, створений у цій Договірній Державі згідно з публічним законодавством, такий як корпорація, центральний банк, фонд, адміністрація, організація, агентство або інші подібні організації;

c) будь-яке підприємство у цій Договірній Державі, весь капітал якого забезпечується цією Договірною Державою чи будь-яким її політико-адміністративним підрозділом або місцевим органом влади, або будь-яким урядовим закладом, визначеним у підпункті (b), разом з іншими державами.

3. Якщо відповідно до положень пункту 1 фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:

a) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має у своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або якщо вона не має у своєму розпорядженні постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;

c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або якщо вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;

d) якщо її статус не може бути визначений відповідно до положень підпунктів a)-c), компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

4. У разі, коли відповідно до положень пункту 1 особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, в якій розміщено її фактичний керівний орган.