Обмін інформацією
1. Обмін інформацією здійснюється щодо:
a) національного законодавства Договірних Сторін;
b) обставин, які призводять до ускладнень під час перетину кордонів держав Договірних Сторін;
c) виникнення надзвичайних ситуацій на кордонах держав Договірних Сторін;
d) виникнення ситуацій, які можуть вплинути на здійснення контролю під час перетину кордонів держав Договірних Сторін;
e) осіб, яким відмовлено у в’їзді на територію держав Договірних Сторін;
f) порушення або спроб порушення законодавства держав Договірних Сторін під час перетину кордонів держав Договірних Сторін;
g) боротьби з транскордонною злочинністю, в першу чергу пов’язаною з торгівлею людьми, нелегальною міграцією, контрабандою, нелегальним перевезенням зброї, вибухових матеріалів, боєприпасів, радіоактивних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
h) зразків документів, що використовуються для здійснення протиправної діяльності на кордонах держав Договірних Сторін;
i) незаконного переміщення або спроби незаконного переміщення через державний кордон предметів, що мають історичну, художню, культурну та археологічну цінність або належать до національної культурної спадщини;
j) випадків порушень митних правил, скоєних фізичними або юридичними особами.
2. Обмін інформацією, передбаченою пунктом 1 цієї статті, здійснюється в письмовій формі.
3. Запитуючі компетентні органи надають інформації, яку отримано відповідно до цієї Угоди, такий самий рівень конфіденційності, який надано компетентними органами, що направили цю інформацію.
4. Обмін персональними даними здійснюється відповідно до законодавства держави, яка таку інформацію надає.
5. Інформацію, отриману відповідно до цієї Угоди, може бути використано тільки для цілей, зазначених у цій Угоді. Отриману інформацію може бути використано для інших цілей, у тому числі передавання її третій стороні, лише за письмовою згодою компетентних органів, які її надали. Використання інформації здійснюється відповідно до умов, визначених компетентними органами, що її надають.
6. Будь-яка з Договірних Сторін може повністю або частково відмовити в наданні інформації, про яку йдеться в пункті 1 цієї статті, якщо це може завдати шкоди інтересам її держави.