Сторони визнали необхідність повного врегулювання боргових зобов'язань та кредитних вимог, що утворилися за результатами торгово-економічних відносин між державами та господарюючими суб'єктами Сторін.
Врегулюванню підлягають:
- сальдо взаємних розрахунків, відображене на балансах Національних банків Сторін станом на 16 листопада 1992 року з урахуванням сум у дорозі, тобто на дату введення Україною в обіг українського карбованця;
- неоплачені грошові зобов'язання та вимоги господарюючих суб'єктів Сторін, відображені на їхніх балансах або такі, що знаходяться в дорозі на день введення українського карбованця.
Боргові зобов'язання та вимоги Сторін у карбованцях, відображені на балансах Національного банку України та Національного Державного банку Республіки Казахстан, які залишилися неврегульованими до 1 квітня 1993 року, розглядаються як державний борг Уряду відповідної Сторони, умови обслуговування якого визначаються окремою міжнародною угодою.