Авіаційна безпека
1. Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує положення, що містяться у Частині II Документа 30 Європейської конференції цивільної авіації (ЄКЦА), відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди. У контексті оцінки, передбаченої в статті 33(2) цієї Угоди, інспектори Європейської Комісії можуть брати участь як спостерігачі в перевірках, здійснюваних компетентними органами України в аеропортах, розташованих на території України, відповідно до механізму, узгодженого двома Сторонами. Ця Угода не перешкоджає правам і обов’язкам України та держав-членів ЄС відповідно до Додатка 17 Конвенції.
2. Забезпечуючи авіаційну безпеку цивільних повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу як фундаментальну передумову для виконання міжнародних повітряних сполучень, Сторони підтверджують свої зобов’язання одна перед одною захищати цивільну авіацію від актів незаконного втручання, зокрема свої зобов’язання відповідно до Конвенції, Конвенції про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, підписаної в м. Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в м. Гаага 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в м. Монреаль 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в м. Монреаль 24 лютого 1988 року, і Конвенції про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення, підписаної в м. Монреаль 1 березня 1991 року, в тій мірі, в якій обидві Сторони є учасницями цих конвенцій, а також усіх інших конвенцій та протоколів, що стосуються безпеки цивільної авіації, учасницями яких є обидві Сторони.
3. Сторони за запитом надають одна одній усю необхідну допомогу для запобігання актам незаконного захоплення цивільних повітряних суден та іншим незаконним актам, спрямованим проти безпеки таких повітряних суден, їх пасажирів і екіпажу, аеропортів і аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.
4. Сторони у своїх взаємовідносинах діють відповідно до стандартів авіаційної безпеки і, наскільки вона застосовуються ними, рекомендованої практики, встановленої ICAO і визначеної в якості Додатків до Конвенції, в обсязі положень про авіаційну безпеку, який застосовується Сторонами. Обидві Сторони вимагають, щоб експлуатанти повітряних суден їхньої реєстрації, експлуатанти, які мають основне місце діяльності або постійне місце перебування на їхній території, та експлуатанти аеропортів на їхній території діяли відповідно до таких положень авіаційної безпеки.
5. Кожна Сторона забезпечує вжиття дієвих заходів в межах її території для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, включаючи, але не обмежуючись, перевірку пасажирів та їхньої ручної поклажі, перевірку багажу і контроль безпеки вантажу і пошти до посадки чи завантаження повітряного судна, а також забезпечення контролю за бортовими і аеропортовими запасами, контроль за доступом та перевірку інших осіб, крім пасажирів, під час входу до зони обмеженого доступу. Відповідні заходи, за необхідності, коригуються для реагування на вразливі місця та загрози у сфері цивільної авіації. Кожна Сторона погоджується з тим, що її авіаперевізники можуть бути зобов’язані дотримуватися положень авіаційної безпеки, зазначених у пункті 4 цієї статті, на вимогу іншої Сторони для в’їзду на територію такої іншої Сторони, перебування в її межах або відправлення з неї.
6. Кожна Сторона також позитивно розглядає будь-який запит іншої Сторони щодо вжиття спеціальних заходів авіаційної безпеки для реагування на конкретну загрозу. Кожна Сторона інформуватиме завчасно іншу Сторону про будь-які спеціальні заходи авіаційної безпеки, які вона має намір запровадити, що можуть мати значний фінансовий або операційний вплив на повітряне сполучення, здійснюване відповідно до цієї Угоди, окрім випадків, коли це об’єктивно неможливо у випадку надзвичайної ситуації. Будь-яка зі Сторін може вимагати проведення засідання Спільного комітету для обговорення таких заходів авіаційної безпеки, як це передбачено статтею 29 цієї Угоди.
7. У випадку дій або загрози дій, пов’язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна, або інших протиправних дій, спрямованих проти повітряного судна, безпеки його пасажирів і екіпажу, аеропортів чи аеронавігаційних засобів, Сторони надають одна одній допомогу шляхом полегшення зв’язку та вжиття інших відповідних заходів, спрямованих на якомога швидше та безпечніше припинення таких дій або загрози дій.
8. Кожна Сторона вживає всіх заходів, які вона вважатиме практично необхідними, для забезпечення того, щоб повітряне судно, щодо якого вчинено незаконне захоплення або інші протиправні дії та яке знаходиться на землі на її території, було затримане на місці, окрім випадків, коли його відправлення обумовлене домінуючим обов’язком захищати людське життя. Коли це є практично можливим, такі заходи вживаються на основі взаємних консультацій.
9. Якщо Сторона має обґрунтовані підстави вважати, що інша Сторона відступила від положень авіаційної безпеки, зазначених у цій статті, така Сторона надсилає запит щодо негайного проведення консультацій з іншою Стороною.
10. Без шкоди для статті 19 цієї Угоди, недосягнення позитивної домовленості протягом 15 днів з дати такого запиту є підставою для призупинення, скасування, обмеження або встановлення умов для отримання дозволу на виконання польотів для одного або декількох авіаперевізників такої іншої Сторони.
11. У разі прямої та надзвичайної загрози Сторона може вжити тимчасових заходів до закінчення 15 днів.
12. Будь-які заходи, що вживаються відповідно до пунктів 10 або 11 цієї статті, припиняються після виконання іншою Стороною повною мірою положень цієї статті.