Ст. 7

Чинна редакція від 12.10.2021

Розділ II. Регуляторне співробітництво

Безпека польотів

1. Відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди, Сторони діють згідно зі своїм відповідним законодавством щодо вимог та стандартів безпеки польотів, визначених в Частині C Додатка I до цієї Угоди, на умовах, викладених у цій статті.

2. Продовжуючи виконувати функції та завдання держави-розробника, держави-виробника, держави реєстрації та держави-експлуатанта, як це передбачено Конвенцією, Україна інкорпорує у своє законодавство та ефективно імплементує вимоги та стандарти, зазначені у пункті 1 цієї статті, відповідно до перехідних положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

3. Сторони співробітничають з метою забезпечення ефективної імплементації Україною свого національного законодавства, прийнятого з метою інкорпорування вимог та стандартів, зазначених в пункті 1 цієї статті. Для цього Україна бере участь в роботі EASA як спостерігач з дати набрання чинності цією Угодою, як це передбачено Додатком VI до цієї Угоди.

4. Для забезпечення експлуатації договірних ліній згідно з пунктами (а), (b), (с) та (d) статті 16(1) цієї Угоди, кожна Сторона визнає дійсними сертифікати льотної придатності, сертифікати про кваліфікацію та свідоцтва, видані або схвалені іншою Стороною та які продовжують бути чинними, за умови, що вимоги до таких сертифікатів чи свідоцтв щонайменше відповідають мінімальним стандартам, що можуть бути встановлені відповідно до Конвенції.

5. Визнання державами-членами ЄС виданих Україною сертифікатів, зазначених у розділі І Додатка IV до цієї Угоди, вирішується відповідно до положень, викладених у Додатку III до цієї Угоди.

6. Сторони співробітничають з метою досягнення збіжності сертифікаційних систем у сферах первинної сертифікації та підтримання льотної придатності.

7. Сторони гарантують, що зареєстроване однією Стороною повітряне судно, яке підозрюється у недотриманні міжнародних стандартів з безпеки польотів, встановлених відповідно до Конвенції, та яке здійснює посадку в аеропортах, відкритих для міжнародного повітряного руху на території іншої Сторони, підлягає інспекції на пероні, що здійснюється компетентними органами такої іншої Сторони, на борту та навколо повітряного судна з метою перевірки чинності документації повітряного судна, а також документації його екіпажу і видимого стану повітряного судна та його обладнання.

8. Сторони обмінюються інформацією, зокрема будь-якими невідповідностями, виявленими під час проведення інспекцій на пероні відповідними засобами згідно з пунктом 7 цієї статті.

9. Компетентні органи однієї Сторони в будь-який час можуть надіслати запит про проведення консультацій з компетентними органами іншої Сторони стосовно стандартів безпеки польотів, що застосовуються іншою Стороною, в тому числі за іншими напрямками, ніж ті, що підпадають під дію актів, зазначених у Додатку I до цієї Угоди, або стосовно результатів інспекцій на пероні. Такі консультації проводяться протягом 30 днів з дати відповідного запиту.

10. Ніщо у цій Угоді не повинно тлумачитися як обмеження повноважень Сторони вживати всіх необхідних та невідкладних заходів у разі з’ясування, що повітряне судно, виріб або експлуатація:

(а) не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією, або вимогам та стандартам, визначеним у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується;

(b) створюють підстави для серйозного занепокоєння - за результатами інспекції, про яку йдеться в пункті 7 цієї статті - стосовно того, що повітряне судно або його експлуатація не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією, або вимогам та стандартам, визначеним у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується; або

(с) створюють підстави для серйозного занепокоєння стосовно того, що відсутнє ефективне впровадження та дотримання мінімальних стандартів, встановлених згідно з Конвенцією, або вимог та стандартів, визначених у Частині С Додатка I до цієї Угоди, у залежності від того, що з них застосовується.

11. Якщо одна Сторона вживає заходів згідно з пунктом 10 цієї статті, вона повинна невідкладно інформувати компетентні органи іншої Сторони про такі заходи із зазначенням обґрунтування своїх дій.

12. Якщо заходи, які вживаються згідно з пунктом 10 цієї статті, продовжують застосовуватися навіть у випадку усунення підстав для їх вжиття, будь-яка Сторона може звернутися до Спільного комітету для розгляду зазначеного питання.

13. Про будь-які зміни до національного законодавства стосовно статусу компетентних органів України чи будь-якого компетентного органу держав-членів ЄС Сторона, що вносить такі зміни, невідкладно повідомляє іншим Сторонам.