Імплементаційні протоколи
1. Україна та держава-член можуть складати імплементаційні протоколи, які містять положення стосовно:
a) визначення компетентних органів;
b) пунктів перетину кордону для передачі осіб;
c) механізму зв'язку між компетентними органами;
d) засобів повернення осіб за прискореною процедурою;
e) умов для повернення осіб під вартою, у тому числі транзитного проїзду громадян третьої країни та осіб без громадянства під вартою;
f) додаткових засобів та документів, необхідних для імплементації цієї Угоди;
g) способів і порядку відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією статті 12 цієї Угоди.
2. Імплементаційні протоколи, зазначені в пункті 1, набирають чинності лише після повідомлення Комітетові з питань реадмісії, зазначеному в статті 15 цієї Угоди.
3. Україна погоджується застосовувати будь-яке положення, зазначене в підпунктах "d", "e", "f" або "g" пункту 1 імплементаційного протоколу, укладеного з однією державою-членом, у відносинах з будь-якою іншою державою-членом на запит останньої.