Ст. 3. Відшкодування та примусове виконання

Угода між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС «Громадяни, рівність, права та цінності» · порівняння редакції від 2023-12-20 з редакцією від 2024-05-09

Текст статті в цих двох редакціях однаковий. Дата з'явилася тому, що редакцію акта перевидали, а саму статтю не змінювали.

Відшкодування та примусове виконання

1. Рішення, ухвалені Європейською комісією про накладення фінансових зобов’язань на юридичних або фізичних осіб, крім держав, стосовно будь-яких вимог, що випливають з Програми, підлягають примусовому виконанню в Україні. Розпорядження щодо примусового виконання додається до рішення без будь-яких інших формальностей, за винятком перевірки достовірності такого рішення державним органом, призначеним із цією метою Урядом України. Уряд України повідомляє Комісії та Суду Європейського Союзу про призначений державний орган. Відповідно до статті 4 цього Додатка, Європейська комісія має право повідомляти про такі рішення, що підлягають примусовому виконанню, безпосередньо фізичним особам, які проживають в Україні, та юридичним особам, створеним в Україні. Примусове виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства України, правил та процедур.

2. Рішення та розпорядження Суду Європейського Союзу, винесені із застосуванням арбітражного застереження, що міститься в контракті або угоді стосовно програм, заходів, дій чи проєктів Союзу, підлягають виконанню в Україні таким же чином, як і рішення Європейської комісії відповідно до пункту 1.

3. Суд Європейського Союзу уповноважений переглядати законність рішення Комісії, зазначеного в пункті 1, та зупиняти його виконання. Крім того, суди України уповноважені розглядати скарги про неналежне здійснення правозастосування.

Закреслене — текст редакції від 2023-12-20, підкреслене — текст редакції від 2024-05-09. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2023-12-20 або 2024-05-09.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.