1. Кожна Договірна Сторона на своїй території надаватиме інвесторам іншої Договірної Сторони та їх інвестиціям, режим не менш сприятливий, ніж режим, який вона надає в подібних обставинах інвесторам, що не є Договірною Стороною та їх інвестиціям відносно інвестиційної діяльності.
2. Кожна Договірна Сторона на своїй території буде прагнути надавати інвесторам іншої Договірної Сторони та їх інвестиціям режим не менш сприятливий, ніж той, що вона надає за подібних обставин інвесторам, що не є Договірною Стороною та їх інвестиціям стосовно створення, придбання і розширення інвестицій. З цією метою, перша Договірна Сторона на прохання іншої Договірної Сторони сумлінно проводитиме консультації.
3. Ця стаття не повинна тлумачитися як зобов’язуюча одну Договірну Сторону поширювати на інвесторів іншої Договірної Сторони вигоди будь-якого режиму, преференцій чи привілеїв, які можуть бути поширені на першу Сторону, в силу будь-якого митного союзу, зони вільної торгівлі, валютного союзу, подібних міжнародних угод, які ведуть до таких союзів або зон вільної торгівлі, в тому числі подібних угод про асоціацію, або інших форм регіонального економічного співробітництва, в яких обидві Договірні Сторони є або можуть стати учасниками.
4. Для більшої визначеності, є зрозумілим, що режим, визначений у цій статті не включає в себе режим, що надається інвесторам держави, яка не є Договірною Стороною, та їхнім інвестиціям відповідно до положень, щодо врегулювання інвестиційних спорів, таких як механізм викладений у Статті 18, який передбачений в інших міжнародних двосторонніх і багатосторонніх угодах між Договірною Стороною і державою, яка не є Договірною Стороною або державами, які не є Договірними Сторонами.