1. Незважаючи на будь-які інші положення цієї Угоди, за винятком положень Статті 14, кожна з Договірних Сторін може запроваджувати будь-які заходи:
(a) які вона вважає необхідними для захисту суттєвих інтересів своєї безпеки;
(i) які запроваджуються під час війни або збройного конфлікту або інших надзвичайних обставин у цій Договірній Стороні, або у міжнародних відносинах; або
(ii) які стосуються реалізації національної політики або міжнародних угод щодо нерозповсюдження зброї масового знищення; або
(b) у відповідності із своїми зобов’язаннями за Статутом Організації Об’єднаних Націй для підтримання міжнародного миру і безпеки.
2. У випадках, коли Договірна Сторона запроваджує будь-які заходи, відповідно до пункту 1, які не відповідають зобов’язанням згідно з положеннями цієї Угоди, за винятком положень Статті 14, така Договірна Сторона не повинна використовувати такі заходи, як засіб уникнення її зобов’язань.