Дозвіл на місцевий прикордонний рух
1. Дозвіл на місцевий прикордонний рух надає право його власнику перетинати спільний державний кордон Договірних Сторін з метою в'їзду на територію іншої Договірної Сторони, виїжджати з її території та перебувати в прикордонній зоні цієї Договірної Сторони протягом строку, визначеного в цій Угоді, зокрема, з соціальних, культурних, обґрунтованих економічних або родинних причин.
2. Заява на видачу дозволу на місцевий прикордонний рух подається жителем прикордонної зони особисто за офіційним зразком, визначеним у додатку 2 до цієї Угоди. Неповнолітні діти віком до шістнадцяти (16) років у процедурі видачі дозволу на місцевий прикордонний рух представляються своїм законним представником. Неповнолітні діти без законного представника та особи, позбавлені законного статусу остаточним рішенням суду, у процедурі видачі дозволу на місцевий прикордонний рух представляються законним опікуном, визначеним судом.
3. Разом із заявою про видачу дозволу на місцевий прикордонний рух житель прикордонної зони зобов'язаний подати:
a) проїзний документ, строк дії якого закінчується щонайменше через п'ятнадцять (15) місяців після дати прийняття заяви;
b) дві однакові фотокартки розміром 3 х 3,5 см, що відображують його (її) дійсний вигляд;
c) документи, що підтверджують справжні причини для неодноразового перетину спільного державного кордону в режимі місцевого прикордонного руху, одночасно беруться до уваги попередні неодноразові перетини спільного державного кордону;
d) документи, що підтверджують постійне проживання в прикордонній зоні, які зазначено в додатку 3 до цієї Угоди.
4. Усі документи, додані до заяви жителем прикордонної зони, повинні бути видані не раніше, ніж за дев'яносто (90) днів до подання заяви, за винятком документів, що підтверджують громадянський стан, та документа, що посвідчує особу. Орган, відповідальний за прийняття заяв, може вимагати подати іншомовні документи, необхідні для процедури видачі дозволу на місцевий прикордонний рух, у вірному перекладі державною мовою іншої Договірної Сторони. Заява про видачу дозволу на місцевий прикордонний рух без доданих до неї документів, передбачених пунктом 3, не буде прийматися органом, відповідальним за прийняття заяви.
5. Органами, відповідальними за прийняття заяви про видачу дозволу на місцевий прикордонний рух та передачу дозволу заявнику, є:
a) для мешканців прикордонної зони на території Словацької Республіки - Генеральне консульство України в Пряшеві;
b) для мешканців прикордонної зони на території України - Генеральне консульство Словацької Республіки в Ужгороді.
6. Дозвіл на місцевий прикордонний рух видається:
a) з боку Словацької Договірної Сторони - Поліцейським бюро у справах кордонів та іноземців Міністерства внутрішніх справ Словацької Республіки;
b) з боку Української Договірної Сторони - Генеральне консульство України в Пряшеві.
7. Компетентні органи Договірних Сторін (зазначені в пунктах 5 та 6 цієї статті) видають дозвіл на місцевий прикордонний рух заявнику протягом найбільш короткого строку, проте не більше, ніж через шістдесят (60) днів з дати подання заяви; як виняток, цей строк може бути продовжено щонайбільше до дев'яноста (90) днів в особливо складних випадках.
8. Орган, що видає дозвіл на місцевий прикордонний рух, не видає дозволу, якщо заявник не довів причин для видачі дозволу відповідно до підпункту "a" статті 2 цієї Угоди або він (вона) не відповідають умовам, визначеним у підпункті "b" пункту 1 статті 3 цієї Угоди.
9. Дозвіл на місцевий прикордонний рух містить, зокрема:
a) назву українською мовою та словацькою мовою;
b) номер дозволу на місцевий прикордонний рух;
c) ім'я (імена), прізвище (прізвища), дату народження та стать отримувача;
d) фотографію отримувача дозволу на місцевий прикордонний рух;
e) громадянство та місце постійного проживання;
f) орган видачі, дату видачі та строк дії;
g) прикордонну зону, у межах якої отримувач дозволу має право пересуватися;
h) номер (номери) дійсного проїзного документа, разом з яким дійсний дозвіл на місцевий прикордонний рух;
i) підпис отримувача;
j) посилання на те, що його отримувачу не дозволено пересуватися поза межами прикордонної зони, і що будь-яке порушення буде предметом санкцій відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, яка видала дозвіл на місцевий прикордонний рух.
10. Збір за адміністративні витрати за оброблення заяви про видачу дозволу на місцевий прикордонний рух становить двадцять (20) євро і сплачується під час подання заяви. Якщо дозвіл на місцевий прикордонний рух не видано, збір не повертається. Від сплати збору за дозвіл звільняються такі категорії осіб:
a) особи, єдиним джерелом доходів яких є пенсія по непрацездатності;
b) діти віком до п'ятнадцяти (15) років;
c) пенсіонери старші за шістдесят (60) років.
11. Дозвіл на місцевий прикордонний рух є дійсним щонайменше один (1) рік та щонайбільше п'ять (5) років. Компетентні органи, зазначені в пункті 6 цієї статті, можуть визначати строк дії дозволу.
12. Строк дії дозволу на місцевий прикордонний рух не може перевищувати строку дії проїзного документа, на підставі якого його видано.
13. Територіальна дія дозволу на місцевий прикордонний рух обмежена прикордонною зоною Договірної Сторони, що видає дозвіл.
14. Договірні Сторони без затримки обміняються зразками дозволів на місцевий прикордонний рух після набрання цією Угодою чинності.